Шулявка для людей
Концепція транспортно-пішохідної розв'язки з привабливим громадським простором на Шулявці у Києві
Основна думка
На Шулявці повинна бути зручна, безпечна та ціква пішоходам міська площа. Вона має зв'язувати розділенні дорогами частини району та метро.
Історія питання
• Нинішня розв'язка на Шулявці, перебуває в аварійному стані, та не дає змоги повноцінно розподіляти транспортні потоки. Величезна кількість пішоходів змушена пересуватись вузьким, та душним підземним переходом. В зимку спуск туди становить загрозу навіть молодій та здоровій частині пішоходів.
• Київдормістпроект розробив проект класичної розв'язки на базі листа конюшіни з трьома пелюстками. Проектом передбачалось знесення цеху заводу «Більшовик» та збільшення міської території, відданої автотранспорту. Спосіб пересування пішоходів ідентичний сучасному.
• Альтернативний варіант розв'язки був розроблений талановитим інженером Віктором Петруком. Розв'язка запланована в 3-х рівнях з реверсним кільцем по середені. Розвязка виявилась дуже компактною, та еффективною за розрахунками, що дуже важливо для умов міста. Пешохідний перетин проспекту Перемоги проходіть через підземний перехід. Міська площа, що утворилась за рахунок компактності рішення, відірвана від метро та основних пішохідних потоків.
• Наша концепція, по суті, є варіантом розв'язки запропонованим Віктором Петруком, але у голову кута ставться пішохід. У нашій концепції реверсне кільце пропонується зсунути у сторому центру, а проспект Перемоги та з'їзди на Довженка та Гетьмана накрити горизонтальною пішохідною площею з невеликим ухилом в деяких місцях 5%, та 8%.
Ціль:
Показати киянам та міським управлінцям можливість влаштувати міську площу з цікавим та комфорнтним громадським простором в умовах напруженої транспортної розв’язки. Донести деякі ідеї щодо функціунування громадських просторів і шляху реновації шулявської промзони.
Користувачі
Навколо метро Шулявська живе, працює та навчається велика кількість людей, що постійно користуються метро та наземним громадським транспортом. Ще багато людей періодично відвідують це місце направляючись в ТРЦ і на культурні заходи концертних майданчиків наколишніх ДК, та кіностудії. Всі вони зараз мають спускатись в тісний підземний перехід.
Користувачів Шулявки можно поділити на такі категорії:
1. — люди, що живуть довкола метро Шулявська;
2. — люди, що приїздять на навчання в ВУЗи довкола;
3. — люди, що приїздять на роботу в офіси, на виробництво в ВУЗи;
4. — люди, що приїздять на культурні події на навколишні концертні майданчики, ДК, до кіностудії
5. — люди, що приїздять до торгівельних та торговорозважальних центрів;
6. — люди, що прямують в Солом’янський район;
7. — люди, що прямують на радіоринок «Караваєві дачі»;
8. — люди, що прямують в напрямку Борщагівки;
9. — люди, що прямують в медмістечко на Зоологічній;
10. — користувачі технокластеру заводу, що пропонується.
Схема функцій навколишньої забудови
На цій схемі проіллюстрованно пішохідне навантаження на Шулявский вузол. Кожний будинок з’єднано лінією зі станцією метро. Кожна лінія може означати від 2-х людей з будинку в садибній забудові Караваєвих дач до 1000 у великих житлових, офісних та учбових комплексах.
На сайті http://www.msg.kiev.ua/. Вказано, що пасажиропотік метро Шулявська — 29 000 чол/добу. Оскільки метрополітену зручно рахувати через чекіни на турнікетах, можемо припустити, що стільки ж людей виходить з метро. Отже маємо близько 58 000 відвідувань площі лише з метро.
За нашими підрахунками навколо Шулявки живуть 360 000 чоловік і 315 000 з них відрізані від метро підземним переходом.
Склад Шулявки
Шулявка — це:
Транспортна розв'язка;
Пересадочний вузол громадського транспорту;
Міська площа та громадський простір.
Схема генерального плану та благоустрою площі
Транспортна розв'язка:
концепція повністю базується на талановитому інженерному рішенні транспортної розв'язки в три рівні з реверсним розподільчим кільцем, що розробив київский інженер Віктор Петрук. Нашою концепцією пропонується влаштувати горизонтальну пішохідну площу в рівні виходу із метро, та віднести реверсне кільце в сторону центру міста, опустивши нижче пішоходів. З матеріалами по транспортній схемі розв’язки Віктора Петрука можна ознайомитись тут:
змодельваний рух по разв’язці https://www.youtube.com/watch?v=PL3iYNVLjLE&feature=youtu.be
Пересадочний вузол:
підвищення швидкості та комфорту пересадки досягається за рахунок безперешкодного пересування пішоходів між зупинками громадського транспорту і станцією метро. За рахунок транспортної схеми відстань між зупинками на вулицях О.Довженка та В. Гетьмана менше ніж у сучасному варіанті.
Міська площа та громадський простір:
вважаємо, що на Шулявці повинна бути зручна, безпечна та ціава пішоходам міська площа і громадський простір. Вона має зв'язувати розділенні дорогами частини району та метро.
Громадський простір на Шулявці має включати наступні функціі:
1. Зручний транзит в усіх напрямках.
2. Елементи озеленення. Газони для сидіння, клумби з кущами та квітами, а також дерева.
Дерева на площі перед метро не заважають основним потокам пасажірів, та утворюють тінь.
Між площею та проспектом є достатньо висоти, щоб влаштувати технічні приміщення та клумби.
3. Місця спілкування та тихого відпочинку складаються з наступних елементів:
- простір площі;
- амфітеатри;
- лавочки.
Також відпочинок можна класифікувати за формою:
- спілкування за їжею — кафе зі столиками, кіоски з різноманітними перекусами, столики та споглядові барні стійки.
-тихий відпочинку до якого можна віднести читання та роботу з гаджетами, для яких треба буде реалізувати елеектронні представництва бібліотек, кіоск з прессою, полиці вільного доступу до книжок та преси, роздачу інтернету через вай-фай, та електророзетки в місцях сидіння.
Місця тихого відпочинку, де можно сидіти і дивитись на дорогу. Такі місця передбачені в обох напрямах проспекут Перемоги. Беручи до уваги орієнтацію проспекта що до сторін світу, з цих місць можна буде спостерігати закати в сторону Берестейської, та світанки в сторону КПІ.
А з площі в цих місцях перспективу не буде перерізати огорожа.
Варіант багатофункційного використання огорожі площі.
4. Напрями активного відпочинку:
спорт, театр, музика та діти.
Спрот може бути представлений як, прокат велосипедів, роликів сігвеїв та іншого інвентарю, велопарковками та скелелазними зачіпками на будівельних конструкціях.
Театрально-музична складова може бути втілена у вигляді сцени з амфітеатром де можуть виступати творчі колективи, проводитись різні події, а також можно просто посидіти і відпочити та поспілкуватись. Розташовані на площі вуличні музичні інструменти та музики, також додадуть місцю привабливості.
Для дітей пердбачається дитячий майданчик намальовані на мощені ігри та кімната матері і дитини. Дитячий майданчик розташовано біля центрального гастроному (нинішньго «Сільпо») подалі від основних пішохідних потоків, та неподалік супермаркету, що додасть зручності при поході за продуктами з дітьми.
Амфітеатр з невеликою сценою. За звичай це може бути просто місцем тихого відпочинку городян, де можно посидіти поспілкуватись, але є можливість організовувати різні події, концерти, лекціі, покази фільмів, або колективний перегляд футбольних матчів. Під високою частиною амфітеатру можно влаштувати кав’ярню та вареничну. На самій трибуні місця для сидіння та електророзетки для підзарядки гаджетів.
Скелелазні зачіпи на опорах мосту. Під мостовими конструкціями, та між основними шляшами пішохідних переміщемь, можна влаштувати павільони з ріноманітними актисностями.
5. Підприємства торгівлі та обслуговування населення.
Кількість торгівельних точок, їх асортимент та форма мають бути обмежені концепцією та узгоджені з громадою. Звичайно іх розташування не має завважати комфортному пересуванняю та перебуванню на площі.
6. Інформаційна та безпекова складова
Це медпункт, ділничний пункт міліції та довідкової служби з єлектронними інформаційними системами. Системи відеоспостереження з реакцією на нестандартні події. Також у віддалених місцях площі можна розставити стелли з кнопками виклику допомоги.
7. Громадські туалети
Можна розташувати під площею, або в приміщеннях павільонів.
8. Паркінг.
Під конструкціями площі та шляхопровіду В. Гетьмана/О. Довженка пропонується розмістити автостоянки. Якщо підлогу автостоянки зробити похилою, стоянку можна організувати під усією конструкцією шляхопроводу.
9. Будівля цеху заводу «Більшовик»
Яка, доречі, повністю рятується від зносу концепцією, пропонуєтся прокласти тротуар вздовж проспекту Перемоги, вивести на нього активні фасади, та провести реновацію будівлі в «Техно кластер»
Тези та ідеї, що до єкономічного функціунування площі та управляння міським простором.
Я вважаю, що розумно спланований міський простір може бути зручним, цікавим і при цому самозабезпечуваним, або навіть прибутковим.
Якщо сучасні моли намагаються бути схожими на громадський простір, щоб приваблювати більше людей, то і сучасний громадський простір може взяти на озброєння систему управління сучасних молів, а також джерела і методи отримання прибутку.
Якщо розпочати реорганізацію міських просторів одразу з високої планки гарного простору, це може викликати конкуренцію та змусити підтягуватись до цого рівня інщі громадські місця. Схожу ситуацію ми могли бачити в Києві з Троргово розважальними центрами. Піся того як Відкрився «Караван» всі були змушені до ньго підтягнутися минуючи тим самим еволюційну стадію розвитку у вигляді багатоповерхових критих ринків.
Прибутковість такого простору може бути показником потрібності людям.
Одним із шляхів залучення грошей на будівництво Шулявськго вузлу, може бути домовленність з девелопером, що він буде якийсь час отримувати прибуток з діяльності цого громадського простору.
Віхи потрібні для реалтзації та функціунування:
Концепція
Управління
Контроль громадськості
Зацікавленність в якісному громадському просторі, та якісному обслуговуванні людей.
Концепція розвитку та управління міською площею може бути схожею з концепцією таких міських об'єктів як: Парк культури «ім. Горького» в Москві, та «Централ парк» в Нью Йорку.
Надходження:
Відсоток від продажу товарів на території площі;
прокат велосипедів та іншого устаткування;
плата за паркування;
влаштування івентів;
реклама.
Видатки:
заробітня платня;
прибирання теритрії
коммунальні платежі (єлектрика, вода, тепло);
ремонт та заміна устаткування;
висадка та догляд за рослинами
Техно-кластер:
Оскільки концепція дає можливість повністю зберегти корпус заводу «Більшовик», вважаю, що маємо відповісти на питання навіщо.
• Економія на демонтажу та утилізаціі конструкцій заводу.
• Корпус має доволі високі єстетичні якості (він красивий) та історично формує простір площі та її унікальність
• Цей при проведденні реновації цей корпус можно використовувати з користю для суспільства, та в єфективній функійній зв'язці з пропонованим концепцією громадським простором.
Як приклади можна вяти реноваціі территорій промислових підприємств в Москві, де створили арткластери. Завод «Вінзавод», «Красний Октябрь», «Артплей», «Флакон», «Арма».
Оскільки навколо багато технічних університетів, та підприємств булоб гармонічніше розвивати простір у напрямку нових технічних ідей та стартапів, зробити його місцем зустрічі інженерної та дизайнерської їдумки. Змінити напрямок з арт на техно.
Заяви міністра економіки Павла Шеремети про пріоритет розвитку інтелектуальних проектів на самперед в галузі ІТ технологій також ідут в одному руслі з ідеєю технокластеру.
При реконструкціі Шулявського шляхопроводу буде розшірено автомобільну частину просспекту перемоги за рахунок пішохідної зони. Тому концепцією пропонується пішохідну зону вулиці проспект перемоги в сторону вулиці Гарматної зробити через корпус зааоду «Більшовик» демонтувавши заповнення віконних отворів, та звівши нову зовнішню стіну для приміщень в середені споруди.
Над концепцією працювали:
Юра Кузьмін — архітектор
Олександр Макаренко — архітектор
Андрій Науменко — іллюстратор
